У подкасті «Український конструктивізм» ми говоримо про архітектуру, історію і суспільство, а також знайомимо вас ближче з тими, хто створював мультимедійне дійство «Український конструктивізм».
Ми впевнені у важливості кроссекторальності та міждисциплінарності у сучасному світі, тож запросили до розмови цікавих людей з абсолютно різним бекграундом і сферою діяльності ― від поп-зірок та сучасних художників до науковці та дипломатів. Ставимо питання, які час від часу виринають в українському інформаційному просторі та які є важливими для нас ― чому модернізм вартий збереження і як це зробити?
У першій розмові архітекторка, співавторка сценарію мультимедійного дійства «Український конструктивізм» Євгенія Губкіна та співачка, композиторка дійства Ната Жижченко (ONUKA) згадують перший досвід співпраці у Славутичі, обговорюють українську історію та архітектуру міжвоєного періоду та розмірковують над особистим зв’язком з модернізмом, власною сімейною історією і тим, як сучасне покоління може інтерпретувати події столітньої давності.
У другому випуску подкасту сценаристи мультимедійного дійства «Український конструктивізм» ― архітекторка Євгенія Губкіна та історик Ярослав Переходько ― говорять про міждисциплінарність в культурних проєктах, Софію Київську як найголовнішу архітектурну пам'ятку України, небажання держави та/або суспільства репрезентувати себе через архітектуру 20-го століття і підважують актуальність адвокатування конструктивізму лише через позитивне сприйняття.
У третьому випуску подкасту авторка «Українського конструктивізму» Євгенія Губкіна та співачка і музикантка Ната Жижченко (ONUKA), завдяки якій мультимедійне дійство отримало повноцінний музичний супровід і голос, говорять про 1920-ті й 1930-ті роки, про сімейну історію, спогади покоління прабабусь і прадідусів, героїзацію історії та чорно-білий погляд на історичні персоналії. Крім того, мова піде і про головну героїню мультимедійного дійства «Український конструктивізм» Лотте Бейсе ― молоду німецьку архітекторку-модерністку з Баугаузу, яка на початку 1930-х жила і працювала в Харкові.
У четвертому випуску подкасту сценаристи мультимедійного дійства «Український конструктивізм» ― дослідники і науковці Євгенія Губкіна та Ярослав Переходько ― говорять про сучасний стан української науки, інституції та перспективи незалежних дослідників, а також про поєднання науки і мистецтва в рамках культурних міждисциплінарних проєктів.
У п’ятому випуску подкасту співавтор сценарію мультимедійного дійства «Український конструктивізм», історик Ярослав Переходько говорить з Оленою Мокроусовою ― головною фахівчинею відділу обліку пам'яток Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій. Крім того, Олена є біографкою чи не найвидатнішого архітектора Києва міжвоєнного періоду Павла Альошина. Тож мова двох істориків йде про особливості біографічних досліджень і те, як не «закохатися» у об'єкт дослідження, про роль архітекторів у суспільстві та близькість України до Азії у питаннях збереження архітектурної спадщини.
Шостий випуск подкасту є особливим, адже він вперше виходить англійською, а гостею розмови стала пані Таня Байєр ― Генеральний консул Федеративної Республіки Німеччина у Донецьку (офіс Дніпро). І запросити пані Байєр було не випадковим рішенням! Urban Forms Center вже багато років просуває український конструктивізм як культурний бренд, самобутній і унікальний елемент національної ідентичності. Для цього ми часто користуємося засобами культурної дипломатії, знайомлячи не тільки українську, а й світову аудиторію з архітектурною спадщиною. Тому у подкасті авторка «Українського конструктивізму» Євгенія Губкіна говорить з пані Байєр про те, навіщо потрібна культурна дипломатія, яка роль дипломатів та міжнародного співтовариства в охороні культурної спадщини, і про досвід Німеччини у питаннях політики пам'яті по відношенню до складної спадщини.
У сьомому випуску подкасту авторка «Українського конструктивізму» Євгенія Губкіна та співачка і музикантка Ната Жижченко (ONUKA) говорять про -ізми в архітектурі 20-го століття і діляться власними дитячими враженнями від взаємодії з суворими, лаконічними конструктивістськими будинками. Намагаючись зрозуміти, від чого ми ципеніємо, коли дивимося на ту чи іншу архітектуру, непередбачувано мова заходить про суперсили, які могли/хотіли б мати співрозмовниці, про радянське шахтарське селище Піраміда на острові Західний Шпіцберген у Норвегії і те, як мультидисциплінарне сучасне мистецтво допомагає примиритися з минулим і пам'яттю.