Нове мультимедійне дійство «Український конструктивізм» складається з двох частин. Перша ― це кроссекторальний міжнародний мистецький проект на перетині сучасного візуального мистецтва, балету, електрофолк музики та історичної драми. Друга ― публічна фестивальна програма, яка включає в себе дискусії, круглі столи, майстер-класи, ярмарок ініціатив.
Проєкт має на меті розкрити явище українського конструктивізму, його особливість і універсальну цінність для світової аудиторії, а також актуалізувати питання необхідності захисту і збереження матеріальної і нематеріальної спадщини конструктивізму загалом. Тому обидві частини, мистецька і публічна фестивальна, взаємодоповнюють одна одну, дозволяючи розкрити тему різними засобами, поглянути з різних сторін.
Тематика публічних заходів ― модернізм, конструктивізм в світовому та українському контексті, проблемні аспекти його дослідження, репрезентації, пам’яткоохоронної діяльності.
Ярмарок ініціятив
В ярмарку ініціятив представлені локальні проєкти, які успішно працюють зі спадщиною конструктивізму і міжвоєнного модернізму в українських містах, в різних регіонах країни. У відеосюжетах, знятих Павлом Дорогим та Євгеном Червоним, учасники ініціятив діляться своїми історіями стосунків з модернізмом та конструктивізмом, розповідають про особливі для них об'єкти, з якими труднощами зіштовхуються та що планують робити далі.
Дискусії
Дискусія ― формат, який передбачає обговорення проблеми, на яку учасники мають різні погляди. Наша команда підготувала найактуальніші питання в контексті дослідження модернізму та конструктивізму, і запросила до участі знаних у світі дослідників цих явищ.
Дискусії проходитимуть в онлайн-форматі через платформу Zoom, що є вимогою нової реальності в часи пандемії. Глядачі зможуть приєднуватися до дискусії через платформу Zoom та задавати питання в чаті в онлайн режимі, або переглянути запис.
1. Радянський орієнталізм та екзотизація
Проблема колоніалізму історії, архітектури чи будь-яких інших явищ є наразі провідною темою багатьох досліджень та публічних обговорень. Не оминула вона і радянські студії, в тому числі і в контексті конструктивізму. Чому на Заході радянська архітектура стала «новою екзотикою» та в чому тут орієнталізм ― обговорять українська архітекторка Євгенія Губкіна та відомий британський письменник і журналіст Оуен Хезерлі.
2. Чи винний модернізм?
Починаючи з 1960-х модернізм все частіше називають причиною всіх можливих бід. Критики-постмодерністи бачили у ньому причину соціальних, економічних та політичних проблем. Але чи тільки модернізмі був коренем поганих умов життя, нерівності, злиднів зразка другої половини 20-го століття? А також яку роль в історії архітектури відігравала іконічна постать Ле Корбюзьє і до чого призводить настільки поляризоване трактуваннях історичних фігур архітекторів-модерністів? Відповісти на ці запитання спробують українська архітекторка та дослідниця Євгенія Губкіна та викладач Інституту політичних досліджень «Sciences Po» в Парижі Мексім Форест.
3. Чи зазнав поразки модернізм?
Чому у міжвоєнний період практично по всьому світу модернізм був витіснений іншими художньо-політичними течіями і як соцреалізм «зупинив на скаку» радянський авангард? Сьогодні модернізм знаходиться на узбіччі суспільної свідомості у боротьбі за збереження історико-культурної спадщини, але врешті-решт, чи справді можна стверджувати, що модернізм помер, незважаючи на те, що багатьох своїх «переможців» він, по факту, «пережив»? Про добрий поганий модернізм дискутуватимуть українська історикиня архітектури Євгенія Губкіна та дослідник радянської архітектури, куратор національного павільйону Вірменії на архітектурній бієнале у Венеції Рубен Аревшатян.
Круглі столи
Формат круглих столів передбачає участь в обговоренні людей, які мають базово схожі погляди на певну проблематику, тому можуть перейти до узгодження практичних подальших дій щодо її вирішення.
Круглі столи пройшли в офлайн-форматі на базі Державної наукової архiтектурно-будiвельної бібліотеки імені В.Г. Заболотного, з дотриманням необхідних правил безпеки в часи пандемії COVID-19, без глядачів. Записи круглих столів можна переглянути на сторінках проекту в соцмережах та на сайті мультимедійного дійства “Український конструктивізм”.
1. Чому український авангард став «російським»?
Якщо аналізувати публічні репрезентації авангарду в світі, можна зробити висновок, що будь-який авангард, в тому числі український, сприймається як виключно російське явище. Що спричинило такий стан справ?
Ми запросили до участі мистецтвознавців, культурологів та фахівців в культурній дипломатії для того, щоб з’ясувати причини і обговорити, що з цим можна робити.
Учасники/ці
Тетяна Філевська
в.о. генерального директора Українського інституту, фахівчиня у сфері сучасного мистецтва
Катерина Яковленко
журналістка, наукова співробітниця Програми імені Фулбрайта у Науковому товаристві імені Тараса Шевченка, США
Сергій Святченко
українсько-данський художник і колажист
Модераторка
Олена Скачкова
Zagoriy Foundation, головна редакторка Медіа Великих Історій
2. Чому жіноча історія має стати культурним брендом України?
Постать головної героїні мультимедійного дійства «Український конструктивізм» архітекторка Лотта Стам-Бейсе яскраво ілюструє ті проблеми, з яким зіштовхуються жінки як за своєї біографії, так і після уже будучи об’єктами біографічних досліджень. Як ми обираємо жінок, які представляють певну професію, історичний період тощо? Чи відбувається це під впливом патріархальної оптики?
Ми запросили дослідниць жіночої історії і фахівчинь гендерних студій для того, щоб виокремити та обговорити ці та інші проблемні аспекти, з якими вони стикаються в контексті дослідження модернізму та їх репрезентацій, а також шляхи їх подолання.
Учасниці
Тетяна Ісаєва
засновниця Музею жіночої й гендерної історії
Наталія Світла
директорка ДНАББ iмені В.Г. Заболотного
Анна Довгопол
координаторка програми «Гендерна демократія» Представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні
Євгенія Губкіна
співзасновниця ГО «Urban Forms Center» і авангардного жіночого руху «Модерністки»
Модераторка
Олена Скачкова
Zagoriy Foundation, головна редакторка Медіа Великих Історій
3. Архітектура 20-го століття ― чому конструктивізм має бути у ЮНЕСКО?
Модернізм та конструктивізм знаходяться під загрозою не лише в Україні. На жаль, можна стверджувати, що це загальносвітова тенденція. Втім, в Україні до цього додається локальний контекст, що суттєво ускладнює пам’яткоохоронну діяльність.
Ми запросили представників влади, активістів та дослідників, для того, щоб обговорити проблемні аспектам пам'яткоохоронної діяльності щодо об’єктів модернізму і конструктивізму в Україні та пошуку практичних шляхів захисту спадщини.
Учасники/ці
Олена Мокроусова
Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій
Тарас Грицюк
активіст ініціятиви «Збережемо Квіти України», координатор програми «Студії живої історії»
Модераторка
Олена Скачкова
Zagoriy Foundation, головна редакторка Медіа Великих Історій
Майстер-класи
В серії майстер-класів митці, що працювали над створенням мультимедійного дійства «Український конструктивізм», привідкривають завісу творчого процесу ― того, як створюється музика, танець, колаж. Майстер-класи зняті як в «німому» форматі, який дозволяє повністю зосередитися на роботі митця, не відволікаючись ні на що зайве, так і з детальним поясненням власного підходу.
Свої майстер-класи представляють:
Як я роблю колаж
Сергій Святченко
Данія
Як ми працюємо з історією
Себастіан Клоборг і Том Маккензі
Данія
Як я роблю музику
Євген Філатов
Україна